pepefinofinodelgado: (Default)

Нещодавно я розповідав дуже красиву аахенську легенду про вовчицю й Диявола в аахенському соборі. Але собор цей знаменитий у католицькому світі зовсім не легендою. В Аахенському соборі, у золотій скрині за броньованим склом, зберігаються важливі християнські реліквії: сорочка Діви Марії, пелюшки Іісуса Христа та полотнище, в яке загортали відрубану голову Іоана Хрестителя. Один раз на сім років реліквії дістають зі скрині та один тиждеть виставляють в соборі для бажаючих поклонитися святиням. Паломники з усього світу стікаються до маленького містечка Аахена на заході Німеччини, фактично, на кордоні з Бельгією, щоби подивитися на Христові Пелюшки та Марїїну сорочку. Минулого разу Аахен відвідало близько ста тисяч паломників. А цього разу подивитися на святині вирушив і ваш покірний слуга мандрівник Пепе. Спеціально для нього реліквії вийняли із золотої скрині, тож ви маєте можливіть подивитися на них крізь об*єктив мого фотапарата. Ну і всім іншим, хто цьогодня був в Аахені, також повезло, тож не дивуйтеся кількості допитливих німців у кадрі.

Сорочка Діви Марії - це єдиний об"єкт, який після відкриття скрині розгортають. Всі інші реліквії залишаються перев"язаними товстенькою жовтою стрічкою. Їх не розгортають, бо є чималий ризик що святині будуть пошкоджені або просто розсиплються.

DSC_0908

Люди вишиковуютья у довгу чергу, щоб роздивитися сорочку. Деякі просять служителя доторкнутися до неї іконкою, книжечкою або платком, сподіваючись освятити ці предмети. Прагматичний Пепе одразу зауважить - навряд чи це допоможе, адже вченим одного разу вдалося випросити у святих отців невеличкий шматочок реліквії для радіовуглецевого аналізу. Як це не прикро, аналіз показав вік приблизно 240 р. нашої ери. Не думаю, що Марія прожила так довго. Правда, у коментарях до праці вчені зауважили, що розмір зразка був дуже малий, і дослідження більшого шматочку може пролити більше світла на вік маріїного плаття. Однак більшого шматка у цекровників випросити не вдалося. За офіційною версією, жаль пошкоджувати святиню заради допитливості дослідників. За неофіційною... Ну, ви мене розумієте.
Пелюшки Христа та Полотнище, в яке загортали голову Іоанна, на превеликий жаль, не підписані, тож ідентифікувати хто з них хто не є можливим.

DSC_0901

DSC_0903

Одак, я думаю, вони теж не дуже справжні.
Взагалі з реліквіями і мощами цікава ситуація. Один історик якось розповідав мені, що якщо усі мощі Діви Марії, що зберігаються по всьому світові, зібрати в одному місці, то вдастся реконструювати аж цілих сім скелетів цієї святої людини.
Ну що ж. Повіримо набожним аахенцям: сорочка справжня, як і інші святині. Пройдемося вуличками цього давнього міста, послухаємо радісні дзвони, що сповіщають округу про відкриту золоту скриню, роздивимось святкові прапори, розвішані на усіх вежах міста, і... повернемось додому.
Адже, незважаючи на святині, в Аахені добре, але дома - краще.

pepefinofinodelgado: (Default)

Однажды король франков Карл Великий, сын Пипина Короткого, решил построить в городе Аахен огромный каменный собор. Дав строителям денег, Карл отправился в дальние странствия, где воевал с саксами и данами. За время отсутствия батюшки-царя бюджет был благополучно распилен и откачен, и, незадолго до возвращения Карла, всем стало ясно: денег нет, и достроить собор не получится.

Франки очень боялись своего короля, ибо в гневе Карл Великий был страшен и ужасен. Чиновники лихорадочно искали деньги, но насобирать нужную для достройки собора сумму не получалось. Но вот, когда аахенцы совсем уже отчаялись найти финансы, в городе объявился странный человек. Он был одет в черный плащ, прихрамывал на левую ногу, опирался на стильную трость, и, говорят, что некоторые особенно наблюдательные жители Аахена даже углядели под плащем у незнакомца хвост. Это был сам Люцифер.

Отправившись прямо в ратушу, Дьявол заявил: "Я дам денег на достройку собора. Беспроцентный кредит на выгодных условиях. Его даже отдавать не нужно. Условие у меня, собственно, только одно - в обмен на нужную сумму я хочу забрать себе душу первого, вошедшего в новопостроенный собор!".  Других кредиторов не нашлось, а страх перед Карлом Великим был даже больше, чем перед самим Люцифером. С условиями Дьявола согласились, деньги потекли рекой, и строительство собора было завершено в срок.

Горожане, однако, не очень-то спешили посещать новую церковь: за дверью притаился Дьявол, и ждал свою жертву. Стать этой жертвой не желал никто. Говорят, что идею, как обмануть Люцифера, подсказал местный шут. "Поскольку - завел он с умным видом свою речь - наш любезный кредитор нигде в договоре не указал, что душа должна быть именно человеческой, а не пустить ли нам в собор вместо безневинной души - волчицу?". Идея была воспринята с восторгом, волчицу изловили и загнали в собор.

Жадный Дьявол накинулся на жертву, выпил из нее всю кровь, а вместе с ней и душу, и только тогда заметил подвох. В ярости выскочил Дьявол из собора, и так сильно хлопнул дверью, что по огромной бронзовой створке (весом в 2.5 тонны) пошла трещина. Поговаривают также, что в бронзовой дверной ручке, выполненной в форме львиной пасти, остался палец Дьявола: он, будто-бы, так сильно захлопнул дверь, что оторвал себе палец. Городская легенда гласит, что любой, сумевший вынуть палец Дьявола из львиной пасти дверной ручки, овладеет несметными богатствами, равными стоимости всего собора. За 1200 лет существования Аахенского собора достать люциферов палец не удалось никому. Не получилось это и у меня, хотя я оооочень старался.

Памятник Аахенской волчице, отдавшей свою душу в обмен на замечательный собор, до сих пор стоит у главного входа. А вход этот и по сей день носит не слишком церковное название "Волчьи врата".

Такие вот кредиты... у Дьявола.

Profile

pepefinofinodelgado: (Default)
Pepe Finofinodelgado

July 2014

M T W T F S S
 1234 5 6
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Syndicate

RSS Atom

Expand Cut Tags

No cut tags

Style Credit